вже рік... важкий кривавий рік..
і це не припиняється...
Рік тому, 16 березня 2022 року, російська армія цілеспрямовано скинула надпотужну бомбу на Драматичний театр у центрі Маріуполя. Тоді будівля стала сховищем місцевих мешканців від ворожих атак, поблизу неї був напис "Діти".
кривавий театр М.
згада.ти
ніколи не забува|в|ти.
серцем.
щербатим.
кривавий.театр.
Маріуполь.
160322
листівка пам'яті
складається
із битого скла
дзеркала
порізи
не_за_живляються
пам'ять крово_точить
вітражем
де рельєфи
=
вени
нерв.де.сталь
заземленого
оголені провода
електрики
країно_/фобії?/
еклектики
чийогось
розсипчастого
мозку
не_дума_ти
яктак?
!ДІТИ!
викарблено
на серці
розбито_покоченому
як забута
дитинством
радянська лялька
ведмедика
без кілець
і очей.
Сліпни.!
Тобі краще того не бачити
- кажуть.
на мінус помножуєш
нуль
на мінус...
невідворіття
не/дій
лишилась лише
побита лялька
з розклеїним ротом
в німому криці
на крихті
розщепленої стелі
театру М
тисячокрикного
Досить.
...кажеш.
Але.
Нічого
Не
Досить
•
Болю
Не
в.до.Сталь.
Пам'ять.
Заліз.на.Азов.Сталь.
сотня_крил
плаче
небом
а вони ні.
©
листівка:
Antony Reznik. The Theatre Of Mariupol. 2022
